Голодний до світу й кулінарні подорожі — тобто як перетворити захоплення на спосіб життя.
Оновлено:Filip Turowski, відомий як Głodny Świata, є власником найсмачнішого блогу про подорожі та їжу, шанувальником доброї кухні, а також організатором виняткових кулінарних майстер-класів. Якщо ви збираєтеся в закордонну поїздку і не знаєте, що з’їсти, то гарантуємо — Filip справжній майстер своєї справи. Ми запитали його про те, як почалася його пригода з подорожами, чи є кухня важливим елементом під час пізнання культури інших країн і яка незвичайна історія з його мандрів найбільше закарбувалася в його пам’яті!
WINGS: Привіт, Filip! Ми раді, що ти погодився розповісти нам про свої кулінарні подорожі. Маємо зізнатися, що лише при думці про страви, які ти показуєш у своїх social media, ми вже голодні! Для початку головне запитання — звідки виникла ідея провести своє життя в подорожах?
Filip Turowski: Привіт! Радий, що ми можемо поговорити. Отже, відповідаючи на твоє запитання — це був результат кількох речей. По-перше, у певний момент я відчув, що постійна стаціонарна робота сильно мене обмежує і що я із задоволенням проводив би на пізнанні світу більше ніж 26 днів на рік. По-друге, я почав відчувати сильну внутрішню потребу зробити щось велике, класне й надихаюче, що додасть мені вітру в крила. І по-третє, у той час мені до рук потрапило кілька цікавих подорожніх книжок — на чолі з моєю улюбленою "Sprzedaj lodówkę i jedź dookoła świata" — які посіяли в мені зернятко ідеї про довгу, нічим не обмежену і вільну подорож, яка… просто не має дедлайну! Результатом усього цього стала дуже довга мандрівка, яка своєю чергою привела мене туди, де я сьогодні є, — до життя в подорожах і з подорожей. І скажу тобі, що це страшенно класна справа (усміхається).
W: На своєму блозі ти згадуєш про свою шалений поїздку до Токіо. Чому саме туди? Тебе привабила тамтешня кухня, чи радше культура і краєвиди?
FT: Що ж, початок моєї великої, довгої подорожі саме в Японії був насправді наслідком водіння пальцем по карті (сміх). Коли я сів планувати свою поїздку, почав замислюватися, куди завжди хотів поїхати, але або не вистачало часу, або грошей, або запалу. Японія завжди була високо в моєму списку мандрівних мрій — головно саме через іншу від нашої культуру та видатну кухню, яка цінує свіжість, простоту і найвищу якість інгредієнтів. Узагалі я обожнюю повертатися спогадами до японської та корейської частини моєї подорожі, бо там відбулося багато магічних речей, як-от перебування в маленькому рьокані, традиційному японському пансіонаті в Японських Альпах, де я проводив час у rotenburo — зовнішній ванні з гарячою термальною водою — дивлячись на схили, порослі червоними кленами, або триденна пригода в буддійському монастирі, де ми їли, спали й проводили час як монахи. Це справді чудові спогади!
W: Ця поїздка розпочала твою річну подорож навколо світу, у якій ти відвідав аж 12 країн. Чи можеш із перспективи часу вибрати одне місце, яке найбільше закарбувалося в твоїй пам’яті?
FT: Це однозначно улюблене всіма запитання (сміх)! Ну що ж, ні, не можу, хіба що додамо тут допоміжне запитання "через…". Кожне місце, яке я відвідав, було по-своєму особливим, головно завдяки людям, яких я зустрічав під час цієї подорожі. Однак є кілька вражень, які особливо запали мені в пам’ять, як-от п’ятиденний трекінг перуанськими горами, який ми завершили в Мачу-Пікчу, спостерігаючи його в перших променях сонця, що сходить; ніч на найбільшому солончаку світу, болівійському Салар-де-Уюні; згадане раніше перебування в буддійському монастирі в Південній Кореї чи перше в житті сходження на вулкан, щоб побачити з нього схід сонця. Це були для мене справді магічні моменти!
W: Під час такої подорожі тебе напевно чекали незвичайні або кумедні пригоди, пов’язані, наприклад, із культурними відмінностями. Якби ти мав вибрати одну, яку запам’ятав найбільше, то це було б...
FT: Номер, який мені влаштувала моя корейська знайома! Коли я був у Сеулі, вона разом зі своїм хлопцем повела мене на рибний ринок — окрім незліченних яток, там також є маленькі ресторанчики, у яких можна спробувати страви з рибою та морепродуктами. Усе там надзвичайно свіже, тож це супер місце, але мені дісталося дуже складне завдання — мої знайомі вирішили, що я МУСИВ спробувати дуже традиційну корейську закуску, якою є sannakji. І тепер увага, це трохи моторошно — sannakji це порізані щупальця восьминога, які все ще трохи звиваються на тарілці… Отже, я сиджу там по-турецьки за низеньким столиком, переді мною ця тарілка, що рухається, а за нею — два усміхнені обличчя, які дивляться на мене й щиро, з симпатією, заохочують мене скуштувати. Ну що ж, я спробував і, мабуть, ніколи цього не повторю (сміх).
W: А якщо йдеться про кухню? Яка країна здивувала тебе своїми національними стравами?
FT: Уже багато років я є і, мабуть, назавжди залишуся великим шанувальником тайської кухні, яку я просто найбільше люблю, однак не менш високо я ставлю індонезійську кухню з Балі — пам’ятаю, як під час моєї першої подорожі на цей острів був вражений кількістю вегетаріанських і веганських страв, усіх надзвичайно ароматних, простих і дуже смачних. Це, до речі, одна з причин, чому я повертаюся на Балі, також із моїми групами під час поїздок, які організовую. Ми завжди ходимо разом до найкрутіших закладів за найприємнішими смаками і проводимо над тарілками справді багато часу.
W: Тоді тепер у зворотний бік - чи існує місце, яке з кулінарного погляду є, на твою думку, нудним і банальним?
FT: Найменше мені сподобалася кухня Камбоджі — попри регулярні поїздки туди й тестування різних страв і ресторанів, для мене це найменш надихаюча кухня, особливо у порівнянні з сусідніми країнами. Це, зрештою, може бути також певним прокляттям камбоджійської кухні — у неї немає шансів на перемогу в порівнянні з кухнею Таїланду чи В’єтнаму. Але щоб бути справедливим: і в Камбоджі мені траплялися чудові страви!
W: Говорячи про кухню в різних частинах світу, безперечно варто згадати й про безпеку. Популярний в Азії streetfood — це з одного боку легкий доступ до регіональної, часто надзвичайно смачної кухні, з іншого ж ці місця ніяк не контролюються. Чи маєш поради, як, з одного боку, не боятися їсти в таких місцях, а з іншого — робити це обережно? Чи взагалі існують якісь підказки?
FT: Я завжди кажу — особливо коли вожу своїх мандрівників на шалені азійські харчові ринки — передусім спостерігати. Ходімо туди, де багато людей, бо тоді шанси на несвіжу їжу менші. Обираймо місця, де валить пара і вогонь — воки мають шкварчати, а казани добряче кипіти. Якщо десь запах чи смак здаються нам неприємними — обійдемо стороною. Сире м’ясо чи риба під повним сонцем? Подякуймо й відмовмося. Хтось настирливо запрошує нас до своєї ятки, біля якої нічого не відбувається? Усміхнімося і похитаймо головою на знак відмови. На мою думку, найважливіші здоровий глузд і певні запобіжні заходи: щеплення, гель для дезінфекції рук, власні палички чи набір столових приборів у рюкзаку або пробіотик, який я намагаюся приймати регулярно під час поїздок у менш гігієнічні, спекотні куточки світу.
W: А чи уявляєш ти подорожування без знайомства з новими смаками? Огляд і занурення в нову культуру без кулінарних вражень дехто може вважати неповним. Як це у твоєму випадку?
FT: Такої можливості немає! Для мене їжа, готування, заклади, кав’ярні та підглядання за людьми в них — це основа кожної подорожі! Часом я жартую, що перш ніж вирушити до готелю, я їду на каву (сміх). Їжа — це невід’ємна частина кожної культури, тож, на мою думку, пізнавати її, вимкнувши смакові рецептори, не має сенсу.
W: Спостерігаючи за твоїми social media, можна знайти також поради щодо подорожей Польщею. Перед тобою напевно складна відповідь… Який із регіонів нашої країни найбільше припав тобі до душі з погляду страв?
FT: Завжди і необ’єктивно — Підляшшя! Трохи, звісно, жартую — я завжди буду амбасадором моєї малої батьківщини і вважаю, що кожен має поїхати на Підляшшя. Але, відповідаючи на твоє запитання, думаю, варто зосередитися на чудових ресторанах, які є в Польщі й які вміють неймовірно вдало використовувати власні регіональні смаки. І неважливо, це місце на Помор’ї, у Сілезії чи на Підляшші — важливо, що ми з’їмо там найпростіші страви, створені з найкращих, сезонних і місцевих інгредієнтів. Я часто показую такі місця на своїх каналах і завжди щиро заохочую — куштуймо в них сучасну, неймовірну польську кухню!
W: Тож тепер контрольне запитання — чи, окрім любові до самої їжі, готування приносить тобі стільки ж радості? Або, може, навпаки, ти не любиш багатогодинного стояння на кухні?
FT: О так! Я обожнюю кулінарні експерименти, маю також свої улюблені, перевірені страви, якими годую гостей. Однак буду щирим — плануючи готування, для мене ключовий час, тому я беруся за страви та рецепти якомога компактніші, через що дуже рідко проводжу на кухні більше ніж годину. Це, до речі, одна з причин, чому в мене править wok і азійські натхнення! Там готування справді експресове.
W: Наостанок ще лише одне коротке, але дуже важливе для нас запитання. Як поводиться наша нова модель валіз із поліпропілену - Heron? Маємо зізнатися, що ти справді перша людина, яка її тестувала, і ми трохи хвилювалися, чи все добре і чи валізи відповідають твоїм очікуванням...
FT: Можете бути спокійні (сміх)! Я вражений невеликою вагою цих валіз — навіть модель у розмірі L, з якою я нещодавно подорожував, здається надзвичайно легкою. Дуже класна також еластичність матеріалу, з якого вони виготовлені — думаю, це може бути нарешті відповіддю на мою проблему з вм’ятинами на валізах. Так і кортить по них пострибати! (сміх)
W: Нам дуже приємно це чути, і ми раді, що наші валізи виправдали твої очікування! Filip, сердечно дякуємо тобі за розмову, сповнену цікавих історій і порад, які напевно ще надихнуть багатьох людей. Бажаємо тобі нових так само смачних подорожей!
***
WINGS — це бренд, який дихає подорожами, тому ми хочемо ділитися з вами нашою пристрастю. Інтерв’ю з Filip Turowski (@glodnyswiata) — це одна з запланованих публікацій, присвячених надихаючим поїздкам. Свою діяльність ми також ведемо в інших каналах комунікації, тому... Підписуйтесь на нас, щоб бути в курсі.